ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ІГРИ НА МІСЦЕВОСТІ ЯК СПОСІБ ПІЗНАТИ РІДНИЙ КРАЙ

Буланов Ю.І.

Постановка проблеми. Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини. Разом з працею, навчанням, мистецтвом, спортом вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості. Для педагога вона стає інструментом виховання, що дає змогу повністю враховувати вікові особливості дітей і підлітків, розвивати ініціативу, створювати атмосферу розкутості, самостійності, творчості та умови для саморозвитку.

Правильно підібрані й добре організовані ігри сприяють всебічному, гармонійному розвитку школярів, сприяють зміцненню їх здоров’я, допомагають виробити необхідні у житті та навчанні корисні навички та якості. При організації та проведенні ігор важливо мати на увазі, що їх призначенням не є лише заповнення вільного часу, вони допомагають педагогу виконувати важливі виховні та навчальні завдання.

В іграх завжди дуже важливим стимулом є елемент змагальності. У змаганнях зростає активність дитини, її прагнення до перемоги.

Актуальність дослідження. В Основних орієнтирах виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243 сформульована «мета сучасного освітнього процесу – не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ» [1, 13]. Серед рекомендованих форм роботи з учнями основної школи, що дозволяють частково реалізовувати дані цілі, названо й такі: веселі старти та естафети, конкурси, пошукова гра, інтелектуальна гра [1, 39].

Навчально-виховним завданням інтелектуального гуртка «Юний ерудит», що вже декілька років успішно функціонує у Зачепилівському Будинку дитячої та юнацької творчості, є «розвиток творчої активності школярів, заохочення до поглиблення та розширення знань, створення умов для самоаналізу та самовдосконалення, розвиток логічного мислення, навчання комунікативним навичкам» [2, 100]. Основною формою роботи у гуртку є практичні заняття, важливою складовою яких є проведення інтелектуальних ігор. Та даний вид ігор можна дещо модернізувати, поєднавши елементи пошукової та інтелектуальної гри і додавши до цієї «суміші» логічні задачі та прив’язавши до конкретної місцевості. Таким чином отримаємо інтелектуальні ігри на місцевості. Отже, інтелектуальні ігри не обов’язково проводити у приміщенні, можна вивести дітей на свіже повітря, так само завантаживши їхній мозок різними логічними завданнями, що вимагають кмітливості та розвивають уважність та пам'ять.

Інтелектуальні ігри на місцевості дають можливість по-іншому подивитися на свій рідний край, а саме на той його куточок, який, здавалося б, відомий досконало. Але як показує досвід проведення таких ігор, не все так просто – відомі з дитинства куточки приховують багато цікавинок.

Аналіз основних досліджень. Особливого значення застосуванню ігрової діяльності у навчально-виховному процесі надавали А.С. Макаренко, С.Т. Шацький, В.О. Сухомлинський. Так, С.Т. Шацький підкреслював зв’язок між грою та працею, називаючи її життєвою лабораторією дитинства, коли в процесі гри відбувається опрацювання життєвого матеріалу. У свою чергу А.С. Макаренко вважав, що у дитячому віці гра є нормою, дитина має завжди грати, навіть тоді, коли робить серйозну справу. Виховна система В.О. Сухомлинського передбачала застосування гри як ефективного засобу активізації особистості у процесі морально-етичного, громадянського, сімейного, трудового виховання.

Важливе місце відводиться ігровій діяльності й у працях сучасних педагогів та психологів, де розкривається ефективність її застосування для розвитку різних якостей особистості. Ефективним є застосування гри у навчально-виховному процесі позашкільного навчального закладу, де вона використовується як:

- самостійна навчальна технологія, спрямована на засвоєння понять, тем, навчальних курсів;

- елемент навчальної технології;

- форма проведення заняття або його частини: у вступній частині заняття, при поясненні навчального матеріалу, під час проведення практичної роботи тощо;

- одна з технологій виховної роботи: колективна творча справа, проект, день самоврядування тощо [5, 89].

Виклад основного матеріалу. Традиційно вважається, що гра є провідним видом діяльності для дітей дошкільного віку. Але й наступні періоди онтогенезу дитини  не витісняють гру зі сфери її життєдіяльності. Педагогу, який організовує для дітей гру, повинен пам’ятати, що вона обов’язково повинна бути доступною для них. Для інтелектуально-пізнавальних ігор критерієм доступності є відповідність знань, які мають гравці, тому тут легко визначити для учнів якого класу її слід адресувати.

Види ігор для дітей найрізноманітніші. У даній роботі мова йтиме про інтелектуальні ігри, тобто такі, що ґрунтуються на застосуванні гравцями свого інтелекту та ерудиції. Цей вид ігор цікавий тим, що у них, як правило, учасникам потрібно відповідати на запитання з різних сфер життя. 

Інтелектуальні ігри корисні тим, що більшість гравців, навіть, не замислюючись над наслідками, розвивають в собі не тільки пам’ять, стійку увагу, уважність, спостережливість; образне, логічне, психологічне, творче і філософське мислення, швидкість мислення; а також терпіння, упевненість, витримку, толерантність та інші  особистісно-характерологічні якості. Весь процес гри відбувається на позитивному емоційному фоні, в стані невимушеної імпровізації, багато разів доводячи гравця до внутрішнього осяяння, без якого немає розвитку особистості.

Завданнями інтелектуальних ігор є:

- пропагування наукових знань і розвиток у школярів інтересу до наукової діяльності;

- виявлення обдарованих і талановитих дітей;

- розвиток творчої активності дітей;

- стимулювання розвитку інтелектуальних і пізнавальних можливостей дітей;

- організація дозвілля дітей;

- створення умов для самореалізації та самопізнання.

Рух – це життя. Останнім часом педагоги чомусь стали забувати цю вивірену тисячоліттями істину, що є основою існування Всесвіту. Засадили дітей за комп’ютери, відшукують інноваційні технології у навчанні та вихованні. А найкраща інновація у цьому напрямі – дати можливість дитині самостійно пізнавати світ. Найкращий спосіб для цього, як вже зазначалося вище, – гра. Не комп’ютерна, а звичайна традиційна гра з рухами, імпровізацією тощо.

Спритність та силу, швидкість реакції та точний розрахунок, окомір та відчуття ритму – все це природно і дещо поза волею людини розвивають рухомі ігри.

Інтелектуальні ігри на місцевості – один із способів поєднати ігри, що потребують активізації інтелекту та ерудиції дітей, з активним перебуванням на свіжому повітрі, котре тільки сприятиме їхньому фізичному розвиткові після перебування у класних кімнатах.

Мета проведення ігор на місцевості – вивчення населеного пункту, де мешкають учні (вихованці). На жаль, дуже часто трапляється, що саме те, що знаходиться поруч і є найменш відомим. Тобто це – більш цікавий спосіб вивчення рідного селища, села, міста, ніж звичайна екскурсія (значення якої аж ніяк не принижую). До того ж розвивається у дітей кмітливість, спостережливість, а враховуючи командну сторону гри, виховується почуття колективізму, відповідальності за досягнення спільного успіху. А організувавши змагання, педагог дає їм можливість рухатися, проявити свою спритність, чого так не вистачає сучасним дітям, які звикли до сидіння за комп’ютером, жити у своєму віртуальному світі.

Від гри дитина повинна отримувати насолоду. Але гра – це не лише задоволення, а й спосіб отримання інформації, навчання, тобто задоволення поєднане з користю.

Одним із таких способів корисного проведення часу є краєзнавчі ігри на місцевості, в яких об’єдналося розвиток інтелекту та вивчення навколишнього середовища, що знайоме дітям, але на яке вони не звертають уваги. А тут необхідно виявити свою обізнаність та ще й кмітливість, щоб у стислі строки ігрового часу впоратися із завданнями.

Які види інтелектуальних змагань на місцевості можна використовувати?

1. Знайти об’єкт за фотографією його елементу.

2. Знайти об’єкт за його письмовим описом.

3. Відповісти на запитання гри, маючи тільки перелік об’єктів, що задіяні в ній.

4. Сфотографувати об’єкт, ознаки якого названі у запитанні.

Одне вагоме зауваження: інтелектуальні ігри, що проводяться педагогами Зачепилівського районного Будинку дитячої та юнацької творчості, є колективними, тобто у них беруть участь декілька команд учнів приблизно однакової вікової категорії (у кожній команді 3-4 школяра).

Алгоритм складання завдань пригодницько-пошукової гри на місцевості:

1) визначаємося із місцем проведення гри (необхідно, щоб воно було максимально безпечним для життя і здоров’я учасників гри);

2) вивчаємо, обстежуємо місце проведення майбутньої гри на предмет цікавих оригінальних об’єктів, які можна включити до маршрутного листа;

3) працюємо над завданнями гри, складаємо маршрутний лист.

Правила інтелектуальних ігор дуже прості:

- команда підлітків повинна пройти за вказаним маршрутом, відповівши на поставлені у маршрутному листі питання; виграє та команда, яка швидше впорається із завданням;

- участь у грі беруть всі члени команди, які повинні пройти весь маршрут; залік проводиться за останнім гравцем;

- гравці не повинні заважати проходженню маршруту іншим командам;

- гравці повинні дотримуватися загальних правил безпеки життєдіяльності;

- гравці не повинні шкодити пам’яткам історії та культури, зеленим насадженням місцевості.

Висновки. Сидячи біля комп’ютера або екрану телевізора, діти вболівають за героїв різноманітних квестів, живуть їх вигаданим життям, все більше відриваючись від реалій сьогодення. Та завдання педагогів полягає у тому, щоб відірвати їх від екранів, витягти із задушливих кімнат на подвір’я школи, у міський (сільський або селищний) парк, завантажити завданнями й пустити у вільний пошук для їх розв’язання. Гра – природне середовище дитини, яка таким чином пізнає світ. З розвитком новітніх технологій учителі занадто захопилися комп’ютерізацією, мультимедійними технологіями. А можна ж вийти у парк, подихати повітрям, провести час із користю для фізичного й інтелектуального розвитку дитини.

ЛІТЕРАТУРА

1. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів: методичні рекомендації до впровадження в загальноосвітніх навчальних закладах. – Харків: Харківська академія неперервної освіти, 2012. – 128 с.

2. Програми для творчих об’єднань позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів: Соціально-реабілітаційний напрям. – Суми: ТОВ Видавництво «АНТЕЙ», 2015. – 233 с.

3. Кедрина Т.Я., Гелазония П.И. Большая книга игр и развлечений для детей и родителей. – М.: Педагогика-Пресс, 1992. – 224 с.

4. Минскин Е.М. От игры к знаниям: Пособие для учителя. – 2-е изд., дораб. – М.: Просвещение, 1987. – 192 с.