Серед пріоритетних завдань виховання молодого покоління держава поставила виховання патріотизму, а перший крок у цьому напрямі – краєзнавство. Районний Будинок дитячої та юнацької творчості координує шкільне краєзнавство, надає методичну допомогу вчителям загальноосвітніх шкіл скеровує роботу своїх гуртків краєзнавчого напряму.

Постановка проблеми. Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини. Разом з працею, навчанням, мистецтвом, спортом вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості. Для педагога вона стає інструментом виховання, що дає змогу повністю враховувати вікові особливості дітей і підлітків, розвивати ініціативу, створювати атмосферу розкутості, самостійності, творчості та умови для саморозвитку.

Правильно підібрані й добре організовані ігри сприяють всебічному, гармонійному розвитку школярів, сприяють зміцненню їх здоров’я, допомагають виробити необхідні у житті та навчанні корисні навички та якості. При організації та проведенні ігор важливо мати на увазі, що їх призначенням не є лише заповнення вільного часу, вони допомагають педагогу виконувати важливі виховні та навчальні завдання.

В іграх завжди дуже важливим стимулом є елемент змагальності. У змаганнях зростає активність дитини, її прагнення до перемоги.

ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ ЗАСОБАМИ КРАЄЗНАВСТВА

Усвідомлення понять «Батьківщина», «національна гідність» починається з дитинства, коли відбувається процес формування людини як особистості. Провідне місце у цьому процесі належить краєзнавству, яке збагачує особу знаннями про рідний край, історію села чи міста, вулиці, домівки, де вона народилася і виросла. Саме з любові до малої батьківщини виростає любов до Батьківщини.

Ключові слова: патріотизм, краєзнавство, Батьківщина.

У процесі краєзнавчих досліджень, здобуваючи, а потім опрацьовуючи якусь історичну інформацію, навіть місцевого, локального характеру, учні відчувають «смак» наукової діяльності, свою причетність до написання історії свого маленького куточка землі, який є частиною великої Батьківщини. Саме засобами історичного краєзнавства вчителі активізують навчальну діяльність школярів на уроках історії, прищеплюють їм любов до цього шкільного предмета, зацікавлюють їх історією як наукою.

Ключові слова: історичне краєзнавство, навчально-виховний процес, життєві компетенції.

ПІЗНАННЯ ІСТОРІЇ ЧЕРЕЗ КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

Події, що відбуваються у суспільстві, мають свої закономірності, свій хід розвитку, який не можна змінити, але можна зрозуміти. Саме пізнанням цих закономірностей у співставленні з фактами життя займається історія. Отже, діти повинні не тільки запам’ятовувати факти, дати, прізвища видатних осіб, а й виважено підходити до оцінки історичних подій, давати характеристики особистостей, що залишили свій слід в історії. Навички критичного мислення, якщо ними озброїти учня, дадуть йому можливість орієнтуватися у подіях розвитку суспільства.

ВИКОРИСТАННЯ ВІДЕОСВІДЧЕНЬ ОЧЕВИДЦІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Вивчення історії на сучасному етапі розвитку шкільної освіти не повинно зводитися тільки до накопичення фактів, дат та засвоєння інтерпретацій, що надаються підручниками. Учні мають особисто осмислювати суспільну дійсність через залучення до історичного пошуку, до відкриття для себе історії людства. Тому науковці-історики і вчителі-історики мають надавати різнобічну інформацію, спонукати школярів до роздумів та обговорення найрізноманітніших тем, використовуючи таку джерельну базу, як відеосвідчення очевидців подій.

Ключові слова: інтерпретації, відеосвідчення очевидців, критичне мислення.

ВИХОВУВАТИ ГРОМАДЯНИНА ЧЕРЕЗ ПРАКТИЧНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ

ДЕМОКРАТИЧНИХ ІНСТИТУЦІЙ У НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Буланов Ю.І.

Шкільні навчальні курси суспільствознавчого напряму покликані не тільки давати молодій людині теоретичні знання з основ демократії, а й через практичні дії сформувати й розвинути навички жити в умовах демократичного суспільства.

Ключові слова: громадянська компетентність, демократичне суспільство.