Буланов Юрій Іванович, методист Зачепилівського районного Будинку дитячої та юнацької творчості (селище Зачепилівка, Харківська область)

ПОЗАШКІЛЬНИЙ ЗАКЛАД –

ЦЕНТР КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ

«Пізнай себе, свій рід, свій нарід, свою землю, - і ти побачиш свій шлях у майбутнє…» (Григорій Сковорода)

Серед пріоритетних завдань виховання молодого покоління держава поставила виховання патріотизму, а перший крок у цьому напрямі – краєзнавство. Районний Будинок дитячої та юнацької творчості координує шкільне краєзнавство, надає методичну допомогу вчителям загальноосвітніх шкіл скеровує роботу своїх гуртків краєзнавчого напряму.

ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ

Світ змінюється, змінюються підходи до деяких понять. Поняття патріотизму як любові до своєї Батьківщини теж трансформується відповідно до реалій сьогодення. Немає заперечень, що державні кордони стають прозорішими, долар став неформальною загальносвітовою валютою, у пошуках роботи люди вирушають далеко за межі країни, громадянами якої вони є. Але залишається щось нематеріальне, що робить кожну людину особливою. Цим нематеріальним і є любов до Батьківщини.

Корені сучасності сягають у глибоке минуле. Отже, у кожної молодої людини повинен пробуджуватися інтерес до «вічних» питань: «Хто ми? Звідки?»... На пошуки відповіді й необхідно спрямувати зусилля молодого покоління, щоб пробудити у молоді бажання знати свій край, збагнути значення тих змін, які відбувалися і відбуваються, всебічно знати, хто ми є в Україні, чиї ми діти і яка наша далека минувшина, традиції, культура.

Почуття любові до України, глибока повага до вікових народних традицій – невичерпне джерело духовності, моральності та культури сучасної людини. Знання рідного краю духовно збагачує її, виховує нездоланну відданість Вітчизні, вчить шанувати свій народ та інші народи, що здавна пліч-о-пліч жили і працювали в Україні.

Саме краєзнавство є безцінною скарбницею збереження історичного досвіду багатьох поколінь, всього того найкращого, що витримало випробування часом в сфері матеріальної і духовної культури. Краєзнавство спрямоване на формування у громадян і передусім у молоді любові до рідного краю, поваги до людини, відповідальності за збереження історико-культурного надбання та природи. Бо, як відомо, високі поняття «Батьківщина», «національна гідність» починаються саме із знання рідного краю, історії села чи міста, вулиці, домівки, де людина народилася і виросла, де пройшло її дитинство.

«Батьківщина для кожного з нас бере свій початок від тепла рідної домівки, тихої материнської пісні, чистої, як краплина роси, рідної мови. І хоч би де ми перебували, хоч би куди пролягли наші нелегкі життєві шляхи, в думках і спогадах завжди повертаємося до тих місць, де, як здавна кажуть у народі, зарите наше пуповиння.

Та щоб по справжньому любити рідний край, його треба добре знати. Це знання не лише підносить і звеличує людину, розширює її світогляд, воно є своєрідним містком, що єднає покоління минулі з поколіннями нинішніми й прийдешніми» [6, с. 4]. (Петро Тронько)

ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧІ ГУРТКИ ЗАЧЕПИЛІВЩИНИ

Районний Будинок дитячої та юнацької творчості вивчає історію рідного краю: села, міста, району, області разом із вихованцями історико-краєзнавчих гуртків.

Робота розпочинається з вивчення місцевих історико-краєзнавчих видань, документів, опублікованих у збірниках. Досить своєрідним і дуже цінним джерелом вивчення історії краю є мемуарна література, яка вийшла з-під пера учасників визначних історичних подій. Поряд з першоджерелами необхідно також вивчати монографії, художню літературу, журнальні та газетні статті, присвячені подіям, що відбувалися в місті, селі, краї, історію якого вивчає гурток.

Вивчаються також матеріали музеїв та архівів, які є першоосновою краєзнавчої роботи. За допомогою керівника і наукових працівників музею члени гуртка оволодівають методикою виявлення і зберігання місцевих матеріалів, що мають історичне значення. Для цього гуртківці організовують спеціальні експедиції з певним завданням. У результаті роботи, проведеної під час експедиції, учні мають змогу оформити колекції пам’яток матеріальної і духовної культури, які передають до шкільних музеїв, а найкращі з них експонуються у міських та районних краєзнавчих музеях. У свою чергу самодіяльні музеї є базою краєзнавчої роботи і центром пропаганди історичних знань.

Виховні можливості історичного краєзнавства, закладені в предметі дослідження, є ніби «містком», що з’єднує минуле із сучасним і майбутнім життям. Таким чином, традиції виступають в якості зразків поведінки, прикладом для наслідування.

Зачепилівський районний Будинок дитячої та юнацької творчості – центр краєзнавчої роботи у районі, і не тільки з учнівською молоддю, а й з педагогічними кадрами та культурно-освітніми установами, діяльність яких стосується цієї сфери – районний краєзнавчий музей, відділ культури та туризму райдержадміністрації, районна газета «Горизонти Зачепилівщини». Експозиції районного краєзнавчого музею постійно поповнюються новими експонатами, які виявили під час своїх подорожей юні пошуковці, районна газета друкує матеріали краєзнавчих досліджень школярів.

«Синтетична галузь знання, що спирається і на природознавчий, і на історичний, і на мистецтвознавчий фундамент, має власні секрети впливу на людську свідомість, а її об’єднуючий потенціал майже безмежний. <…> Байдужих у краєзнавстві немає і бути не може, тому що предмет дослідження тут осяяний святим почуттям любові» (Петро Тронько) [5, с. 5].

Краєзнавча робота школярів повинна знаходити своє втілення в реальних, масштабних справах. У травні 2000 року в Зачепилівці відкрито районний краєзнавчий музей. Значна частина експозицій про події Великої Вітчизняної війни була передана саме пошуківцями-школярами та їх наставниками. У школах району створені й функціонують краєзнавчі музеї, музеї школи, краєзнавчі куточки, наповнення яких здійснюється юними дослідниками рідного краю. Коли бачиш результати своєї справи, тоді розумієш її необхідність. Це правило завжди треба пам’ятати і дотримуватися його в роботі з дітьми.

РІДНИЙ КРАЙ «ВИВЧАЄМО НОГАМИ»

У літні місяці вихованці краєзнавчих гуртків здійснюють екскурсії, подорожі та туристські походи за певними маршрутами для ознайомлення з історичними пам’ятками і визначними місцями краю. Важливою складовою частиною краєзнавчої роботи є походи вихідного дня та екскурсії рідним краєм, завдяки яким до цього виду діяльності залучається більша кількість школярів, бо подорожі рідним краєм – це, перш за все, чудовий відпочинок, який дає можливість зняти розумове перевантаження, що накопичується під час навчальних занять. Подорожуючи, діти не тільки відпочивають, а й знайомляться з природою, господарством, історичними і культурними пам’ятками свого району. До того ж така форма роботи дає можливість виявляти талановиту, обдаровану молодь, котра цікавиться історією, історичними дослідженнями, щоб залучити здібних школярів до науково-дослідницької роботи у рамках наукового товариства учнів чи Малої академії наук. Яким чином цього можна досягти? Справа у тому, що подорож чи екскурсія закінчується обов’язковим написанням звіту, який повинен скласти кожен учасник. Ось тут і виявляються нахили підлітка до наукової діяльності, вміння висловлюватися і викладати свої думки на папері. Цей звіт може бути оформлений у вигляді невеликого повідомлення для шкільної або районної газети – діти відчувають особливу насолоду від того, що їх твір надрукований у пресі, з ним ознайомиться велика кількість людей. Так поступово у вихованців виробляються навички оформлення спостережень під час подорожі, з’являється усвідомлення того факту, що похід є своєрідною експедицією по збиранню інформації про свій район, його минуле і сучасне.

Туристичні агенції пропонують екскурсії і подорожі за кордон, подалі від рідних домівок, а як свідчить практика, більшість людей не знає рідного краю, його природних особливостей, рекреаційних можливостей. Подорожі рідним краєм – вагомий чинник виховання патріотичних спрямувань молодого покоління.

Підготовка до походу передбачає сформованість певних туристських навичок: скласти рюкзак, поставити намет, розкласти багаття, вміння надати першу медичну допомогу в разі нещасного випадку. Але головним залишається пізнавальний аспект. Ми вирушаємо в подорож з метою поповнити свої знання про рідний край і цими знаннями поділитися з іншими.

Таким чином, можна цілком ґрунтовно стверджувати, що краєзнавчі походи, екскурсії - основні форми організації позакласної роботи з учнівською молоддю, які гармонійно поєднують навчання, виховання та активний відпочинок.

Пригодницько-пошукова гра

«На шкільному подвір’ї»

Гру проводять на шкільному подвір’ї, всі об’єкти розташовані на його території: половецька баба, складські приміщення з номерами на дверях, спортивний майданчик.

Завдання. Зробити фотографічні знімки вказаного змісту (послідовність фотографій змінювати не можна).

1. Позаду хлопця повинно бути число, яке вказує на кількість учасників даної гри від Вашої команди.

2. Хлопець стоїть у центрі площадки для гри, яку придумав американський вчитель фізкультури.

Відповідь: Хлопець стоїть у центрі баскетбольного майданчика.

3. Найпростіший «прилад», котрий полегшує рахунок, на фоні числа, яке називає їхню кількість на одному носієві.

Відповідь: Рука на фоні числа 5.

4. Яке дерево з корінням росте вгору? Знайдіть його на подвір’ї ліцею та  сфотографуйте разом із хлопцем, що присів біля нього.

Відповідь: Всі дерева з корінням ростуть угору, тому сфотографуватися можна біля будь-якого дерева на шкільному подвір’ї.

5. Дівчина стоїть з правого боку від археологічної пам’ятки.

Відповідь: На подвір’ї даного навчального закладу стоїть скіфська баба.

КОМБІНОВАНА ВІКТОРИНА З КРАЄЗНАВСТВА

1. Які звірі літають?

2. Про яких тварин можна сказати, що вони із шкіри вилазять?

3. Що за трава, що й сліпий знає?

4. Назвіть українського письменника радянських часів, який є автором циклу романів «Боривітер».

5. Яку ботанічну назву має плід огірка?

6. Яку видозміну стебла являє собою цибулина?

7. На який рік можна одержати насіння буряка та моркви?

8. Як вивести курчат без квочки?

9. Якого кольору листя у берези восени?

10. З чого роблять манну крупу?

11. Хто хвіст залишає, а від ворога втікає?

12. Між якими річками прокладено канал «Дніпро-Донбас»?

13. Незважаючи на те, що неможливо переоцінити санітарно-гігієнічне значення цього дерева, особливо на вулицях міст та селищ, воно створює деякі незручності, стаючи у травні-червні причиною «заметілі». Про яке дерево мова?

14. На території Зачепилівського району поховані два Героя Радянського Союзу. Хто вони і де поховані?

15. У якого дерева навесні з’являються на гілках пухнасті «котики»?

16. Яке хвойне дерево часто заміняє ялинку на Новий рік?

17. Назвіть «найзажуреніше» дерево?

18. Як називається майбутня жаба?

19. Який колір веселки посередині?

20. З якого боку у берези біліша й чистіша кора?

21. Назвіть дерево, від якого походить назва літнього місяця?

22. З якого боку на корі дерев ростуть мохи й лишайники?

23. Яку з названих зернових культур не вирощують у нашому районі: гречка, рис, ячмінь, пшениця?

24. Чи п’є жаба воду?

25. Яка рослина є символом бога сну Морфея?

Відповіді:

1. Кажани.

2. Про змій.

3. Кропива.

4. Микола Данилович Рудь.

5. Ягода.

6. Вкорочений пагін.

7. На другий.

8. В інкубаторі.

9. Жовте.

10. З зерна пшениці.

11. Ящірка.

12. Дніпро і Сіверський Донець.

13. Про тополю.

14. Кириченко О.П. похований у селі Руновщині, Нечипоренко М.Г. – у селі Червоному Жовтні.

15. У верби.

16. Сосна.

17. Плакуча верба.

18. Пуголовок.

19. Зелений.

20. З південного.

21. Липа.

22. З північного.

23. Рис.

24. Ні, потрібна вода надходить через шкіру.

25. Мак.

Пригодницько-пошукова гра

«Відгадай. Знайди. Покажи»

(з використанням методик гри «Квест»)

УВАГА! Команда жодного разу не повинна перетинати проїжджу частину вулиці!

Команда повинна не тільки розв’язати завдання, але й зробити фотографію за вказаним у тексті сюжетом.

Завдання виконуються тільки у вказаній послідовності!

Знайти установу, у якій зберігаються та доступні для огляду історичні пам’ятки або інші експонати.

Фото 1. Вказівний палець одного з учасників від вашої команди вказує на початок роботи цієї установи.

Відповідь: Вивіска районного краєзнавчого музею.

Фото 2. Двоє учасників від вашої команди стоять під вивіскою навчального закладу, де діти, які навчаються у звичайних загальноосвітніх школах, додатково отримують музичні знання та навички.

Відповідь: Дитяча музична школа.

Перейти до території Будинку дитячої та юнацької творчості.

Знайти шахівницю, яка знаходиться під деревом із сережками, і взяти з неї фігуру, яка може просуватися тільки вперед.

Відповідь: «Дерево із сережками» - береза, під якою заздалегідь розкладаємо шахівницю. Шахова фігура, яку гравці повинні принести на фініш, - пішак.

Фото 3. На шахівниці сфотографувати фігуру, яка в жодному разі не може походити на сусідню клітинку.

Відповідь: Кінь.

Фото 4. Третина вашої команди на ганку дитячої установи, де збираються та зберігаються друковані твори для загального користування.

Відповідь: Дитяча бібліотека.

Щоб визначитися із наступним місцем вашого перебування, необхідно розв’язати завдання: У Львові – центральна площа, історичне серце міста. У нас в селищі стає дуже популярним у деякі суботні дні.

А далі слід виконати Фото 5. Напис над дверима Ветеринарної аптеки.

Дати відповідь на запитання: Скільки посаджено на території ринку дерев, назва яких по-латині означає «народ»? Підказка: це дерево за швидкістю росту є чемпіоном серед наших дерев?

Відповідь: Гравці повинні потрапити на селищний ринок. Напис на дверима аптеки: «КАФЕ» (залишилося від попереднього власника приміщення). Дерево - тополя, на території ринку немає.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Закон України «Про позашкільну освіту».

2. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (Затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 року № 1243).

3. Положення про Всеукраїнську експедицію учнівської та студентської молоді «Моя Батьківщина – Україна» (затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 14.06.2010 р. № 561).

4. Морозюк Л.М. Виховання патріотичних почуттів учнів засобами туристсько-краєзнавчої діяльності. //Проблеми виховання патріотизму підростаючої особистості в умовах глобалізації: Матеріали міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції ІІТЗО МОНМС України, 16 травня 2011 року. – Київ – Черкаси: видавництво ЧОІПОПП. – С. 98-100.

5. Тронько П.Т. Краєзнавство України: здобутки і проблеми (до ІІІ з’їзду Всеукраїнської спілки краєзнавців). – К.: Інститут історії України НАН України, 2003. – 125 с.

6. Тронько П. Родовід українського краєзнавства. // «Краєзнавство», 1993, ч. 1(29). – С. 4-7.