Історія України, 8 клас

ВІД БОГДАНА ДО ІВАНА:

Українські землі

у другій половині ХVІІ – на початку ХVІІІ століть

(повторювально-узагальнюючий урок)

Мета: узагальнити знання учнів про основні події історії України середини ХVІІ століття – початку ХVІІІ століття; розвивати уміння учнів визначати географічні об’єкти на мапі України; виховувати колективізм, уміння працювати у команді.

Обладнання: Адміністративна мапа України (для демонстрації учителем правильних відповідей), адміністративні мапи України (за кількістю команд-учасниць), кольорові прапорці з булавкою (комплект з шести прапорців: червоного, жовтого, зеленого, синього, чорного та білого кольорів, на кожну команду); мультимедійний комплекс для демонстрації ілюстративного матеріалу до конкурсних завдань.

Весь урок учні працюють з мапою України.

ПЛАН УРОКУ:

І. Організаційний момент

Учитель визначає готовність учнів до уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Період від початку Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття до смерті гетьмана Івана Мазепи на початку ХVІІІ століття є досить важливим в історії України – це період спроб побудувати Українську державу.

ІІІ. Оголошення теми і завдань уроку

Учитель наголошує, що на цьому уроці учні працюють з мапою України.

Завдання для учнів – позначити географічний об’єкт, про який надає інформацію учитель, на мапі України.

ІV. Підготовний етап гри

Учитель об’єднує учнів класу у декілька команд-груп (не більше 4-х школярів у кожній), також з числа кращих учнів визначає своїх помічників.

Ознайомлення з правилами гри

- учитель ставить завдання для команд, учні повинні вгадати про який географічний об’єкт іде мова і позначити кольоровим прапорцем цей об’єкт на мапі:

- на обговорення завдань і пошук правильної відповіді групи мають не більше 1-ї хвилини;

- помічники слідкують, щоб учасники не переставили прапорці після відведеного на роздуми часу;

- по завершені кожного туру учитель оголошує правильні відповіді, на мапі України показує місце розташування вказаних об’єктів, демонструє фотографії деяких з них (на розсуд учителя);

- помічники разом з учителем визначають кількість правильних відповідей у кожної команди;

- перемагає команда, яка за сумою всіх турів матиме найбільшу кількість правильних відповідей.

Кольори якогось певного значення не мають, вони слугують для зручного використання прапорців на мапі.

V. Проведення гри

За завданнями, зазначеними нижче (завдання для проведення заходу).

VІ. Підведення підсумків уроку

Оголошення результатів гри, визначення переможців.

VІІ. Домашнє завдання

Записати назви художніх творів українських письменників у назвах яких вживаються географічні об’єкти (За таким зразком: Прізвище, ініціали автора. Назва літературного твору. Вказати вживаний у назві географічний об’єкт, де він знаходиться).

Завдання для проведення заходу:

1 тур:

Червоний: Позначте місто, про яке йдеться у тексті: «Іван Мазепа опікувався будівництвом братської Богоявленської церкви, Микільського собору, церкви Всіх Святих. За Івана Мазепи барокових рис набули давні споруди – Софійський та Михайлівський Золотоверхий собори, що їх відновили коштом гетьмана. Перебудовано в стилі бароко й Успенський собор та Троїцьку надбрамну церкву. Власне, у такому бароковому вигляді ці храми зберігаються й нині».

Жовтий: Поблизу якого міста Іван Виговський розбив московське військо?

Зелений: Позначте місто, у якому полковником був Семен Палій.

Синій: Укажіть село, поблизу якого похований славетний кошовий отаман Іван Сірко.

Чорний: Позначте місто, де у 1651 році було укладено договір із Польщею.

Білий: Де відбулася «Чорна рада» 1663 року?

2 тур:

Червоний: Позначте місто сучасної Тернопільської області, де був укладений польсько-козацький мирний договір, що завершував воєнну кампанію 1648-1649 років.

Жовтий: Позначте населений пункт, поблизу якого відбулася описана битва: «Вирішальна битва розпочалася 13 вересня. Війська Хмельницького потужним ударом відбили греблю. Незабаром козаки почали переслідувати ворога. Польське командування не спромоглося забезпечити організованого відступу, що спричинило паніку. Покидавши зброю та залишивши набої, польське військо відступило. Для польської армії битва завершилася ганебною поразкою».

Зелений: Укажіть село, де провів свої дитячі роки Богдан Хмельницький.

Синій: Тепер це селище міського типу, а колись було центром одного з воєводств, що за гетьманування Богдана Хмельницького входили до Війська Запорозького. Про який населений пункт іде мова?

Чорний: 19-22 січня (29 січня – 1 лютого) 1655 року відбулася битва українсько-московського війська проти польських і татарських сил. Обидві сторони втратили убитими по 15 тисяч вояків. Місце битви згодом названо Дрижиполем, бо поле бою дрижало від холоду і вогню. Де відбулася ця битва?

Білий: Позначте місто, де у 1658 році був підписаний договір між Україною і Польщею.

3 тур:

Де відбулися названі події ?

Червоний: Перший бій, який прийняло на себе військо Богдана Хмельницького в ході Національно-визвольної війни, відбувся 29 квітня – 16 травня 1648 року.

Жовтий: Захоплення Максимом Кривоносом Високого Замку.

Зелений: Перемога московських військ над шведською армією Карла ХІІ і українськими козаками Івана Мазепи.

Синій: Захоплення в татарський полон великого коронного гетьмана Миколи Потоцького і польного коронного гетьмана Мартина Калиновського.

Чорний: Ув’язнення Ісламом Гіреєм ІІІ гетьмана Богдана Хмельницького.

Білий: 25 липня 1687 року на козацькій раді Іван Мазепа був обраний гетьманом.

4 тур:

Червоний: Поблизу якого міста відбулася битва між російськими та польськими військами, результатом якої для козаків Юрія Хмельницького (тодішнього союзника московітів) стало підписання Слободищенського трактату з Річчю Посполитою?

Жовтий: Де 1653 року українська армія на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким спільно з татарами взяла в облогу польські війська? Облога завершилася тактичною перемогою козаків.

Зелений: Де знаходяться ці культові споруди, на будівництва та ремонт яких надавав кошти гетьман Іван Мазепа: П’ятницька церква, Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря, церква Іоанна Предтечі, церква Святого Івана Євангеліста?

Синій: Після укладення союзу Івана Мазепи із шведським королем Карлом ХІІ російський цар Петро І наказав створити слідчу канцелярію, що проводила допити і відправляла на тортури представників козацької старшини, котрі не з’явилися на Глухівську раду для виборів нового гетьмана. У якому місті діяла ця слідча канцелярія?

Чорний: Позначте місто, де 8 січня 1654 року відбулася військова рада, що започаткувала багатовікову історію українсько-російських відносин.

Білий: Яке місто не змогли взяти козаки, хоча його облога тривала з 30 червня по 12 серпня (за старим стилем) 1649 року?

5 тур:

Позначте міста, що у різні роки були гетьманськими столицями:

Червоний: за гетьмана Богдана Хмельницького.

Жовтий: за гетьманів Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи.

Зелений: за гетьман Івана Брюховецького.

Синій: з 1708 року до скасування гетьманства (1764 рік).

Білий: столиця гетьмана Юрія Хмельницького у 1677-1679 роках під протекторатом Османської імперії.

Відповіді:

1 тур:

Червоний: Київ.

Жовтий: Конотоп (Сумська область).

Зелений: Фастів (Київська область).

Синій: село Капулівка (Нікопольський район Дніпропетровської області).

Чорний: Біла Церква (Київська область).

Білий: У місті Ніжині (Чернігівська область). Гетьманом Лівобережної України обрано Івана Брюховецького.

2 тур:

Червоний: Зборів.

Жовтий: Пилявці (тепер село Пилява Старосинявського району Хмельницької області).

Зелений: село Суботів (тепер Чигиринського району Черкаської області).

Синій: Брацлав (Немирівський район Вінницької області).

Чорний: село Охматів (Жашківський район Черкаської області).

Білий: Гадяч (Полтавська область).

3 тур:

Червоний: в урочищі на березі ріки Жовті Води (Дніпропетровська область).

Жовтий: Львів (під час облоги Львова у 1648 році).

Зелений: Полтава.

Синій: Корсунь (тепер Корсунь-Шевченківський Черкаської області).

Чорний: під Берестечком (1651 рік).

Білий: містечко Коломак (тепер селище у Харківській області).

4 тур:

Червоний: Чуднів (Житомирська область).

Жовтий: під Жванцем (тепер село Жванець Камянець-Подільського району Хмельницької області).

Зелений: місто Чернігів.

Синій: місто Лебедин (Сумська область; події отримали назву «Лебединської катівні», бо було закатовано близько тисячі чоловік).

Чорний: Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький Черкаської області).

Білий: Збараж (Тернопільська область).

5 тур:

Червоний: Чигирин (1648-1660 роки, за Івана Виговського Чигирин також був гетьманською столицею).

Жовтий: Батурин (1669-1708 роки).

Зелений: Гадяч (1663-1668 роки).

Синій: Глухів.

Білий: Немирів.

Чигирин (Черкаська область), Батурин (Чернігівська область), Гадяч (Полтавська область), Глухів (Сумська область), Немирів (Вінницька область).

Використана література:

Крип’якевич І., Гнатевич Б., Стефанів З. та ін. Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст.) / Упорядник Б.З. Якимович. – 4-те вид., змін. і доп. – Львів: Світ, 1992. – 712 c.

Леп’явко Сергій. Коротка історія Чернігова. – Київ, 2009. – 64 с.

Островський В.В. Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання: Збірник тестових завдань з історії України. – 2-ге видання, доповнене. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. - 424 с.

Панчук І. Історія України: Тестові завдання для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2011. – 416 c.

Сучасний енциклопедичний словник: Україна від А до Я / Уклад. Кожушко О.М. – Х.: Вид-во «Ранок», 2009. – 624 с.

Янко М.Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. – К.: Знання, 1998. – 432 с.

Ярещенко А.П. Під чаром рідної землі: Посібник з українознавства. – К.: ТОВ «ШАНС», 2008. – 344 с.