Буланова Валентина Миколаївна, учитель Зачепилівського ліцею Зачепилівської районної ради Харківської області

Година спілкування у 7 класі

МОЯ ЗЕМЛЯ – ЗЕМЛЯ МОЇХ БАТЬКІВ

Мета: виховувати почуття патріотизму, любові до рідного краю, до Батьківщини.

Місце проведення: районна бібліотека.

Хід заходу:

Учитель: Дорогі діти! У світі нема нічого вищого, дорожчого, як рідна Вітчизна, бо вона дала нам крила для польоту, відкрила цей чарівний дивосвіт, вона, як мати, у світі – одна.

Україна – це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народились, уперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку - це наша найдорожча у світі Батьківщина. Вона для кожного з нас одна, як і мама, бо –

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Так писав відданий син України Василь Симоненко, поет, патріот і мужній громадянин. Як і рідну матір ми не вибираємо, так і Батьківщину людина не вибирає, але прикипає до неї всім серцем, як і до рідної неньки, проймається великою і світлою любов’ю на все своє життя.

Учень: Мій край чудовий – Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов’я.

Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

Цвітуть волошки сині в житі,

Звідсіль веде дорога в світ.

І найдорожча рідна мова

Джерельцем радісно дзвенить,

І мила пісня колискова,

Чумацький шлях кудись зорить…

Усе найкраще і єдине,

І радощі всі, і жалі…

Мій рідний краю, Україно!

Найкраще місце на Землі!

Бібліотекар-1: Де б ти не жив: біля високих гір чи синього моря, серед безкрайнього степу чи в оточенні віковічних лісів, у місті чи в селі, у багатоповерховому будинку чи в маленькій хатинці, що потопає в зелені мальовничого саду, все це зветься одним словом – Україна. Україна – це твоя Батьківщина. Тут живуть твої батько, мати, дідусь, бабуся, сестри і брати. Усі вони – громадяни незалежної країни. Ти теж громадянин України, бо живеш на цій землі, знаєш співучу українську мову. Любиш і шануєш своїх батьків, свою землю, рідний край.

Пригадуєш, як погожого ранку до твого віконечка зазирає лагідний сонячний промінчик? Цей промінчик – маленька золота частинка великого щедрого сонця. Так і ти є невід’ємною частинкою славного народу України.

На квітучій українській землі живуть українці і росіяни, білоруси і татари, молдавани і греки, євреї і болгари, а також представники багатьох інших національностей. Усі вони – народ України.

Коли ти виростеш і мандруватимеш по світу, то зрозумієш, як кожний народ любить свою Батьківщину, пишається нею, дбає про її добробут. Ти на власному досвіді переконаєшся, що нема у світі нічого милішого за рідну землю. І ще зрозумієш: де б ти не був, рідна земля, ніби рідна ненька, завжди кликатиме тебе додому.

Бібліотекар-2: Для народу України є глибоко природними такі риси характеру, як доброзичливість, чутливе, дружнє ставлення до людей, прагнення завжди прийти на допомогу. Коли ж людині для цього бракує сил, вона звертається до Бога. Слова, які вона при цьому промовляє, називаються молитвою.

Понад сто років тому український письменник Олександр Кониський написав слова молитви, яку і сьогодні знають у всій Україні. У цій молитві втілені споконвічні прагнення українського народу бути вільним, щасливим, жити в любові, мирі й злагоді, а свій розум, знання і вміння направляти на благо неньки-України. Український композитор Микола Лисенко написав музику на ці слова, і тепер молитва за Україну звучить під час урочистих заходів і церковного богослужіння.

Учні виконують пісню «Молитва за Україну»:

Боже Великий, єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Ти її осіни.

Світлом науки і знання

Нас усіх просвіти,

В чистій любові до краю

Ти нас. Боже, зрости.

Молимось, Боже Єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої ласки-щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світа,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа.

Бібліотекар-1: Споконвічна мрія народу України – жити в самостійній незалежній державі – збулася. І тепер ми стоїмо на початку ще не звіданого шляху розбудови мирного, міцного, стабільного, економічно розвинутого суспільства.

Що має Україна сьогодні?

Досить велику і вигідно розташовану територію. Родючу землю і значні природні ресурси. Потужну економічну базу, основи якої були закладені в радянські часи. Багатовікову історію і самобутню культуру. Як суверенна і незалежна держава, Україна має органи влади, зовнішні атрибути державності – герб, прапор, гімн.

А головним багатством України є її працьовитий волелюбний народ. Його нинішнім поколінням випала особлива честь – закласти підвалини незалежної України. А вам, юні друзі, доведеться розвивати і примножувати все те, що буде створено руками і розумом ваших батьків.

Ми віримо, що ви зростаєте справжніми патріотами України, сповненими власної гідності та великої гордості за рідну Батьківщину. Що ви любите свою країну, рідну українську мову. А тому, коли станете дорослими, ви обов’язково будете дбати про добробут свого народу, берегти і примножувати багатства рідної землі, зміцнювати престиж і могутність України.

А для цього вам потрібно вже зараз зрозуміти, що таке держава, як вона функціонує, хто і як нею керує, за якими законами вона живе і як ці закони створюються.

Бібліотекар-2: Як у кожної сім’ї існують певні традиції, правила і норми поведінки, так і в кожній державі є багато правил, за якими живуть люди. Ці правила називаються законами. Всі існуючі в країні закони підпорядковуються Конституції, тому що Конституція – це Основний закон держави.

Держава – це велика сім’я. В сім’ї про все і про всіх піклуються батьки. А хто ж піклується про добробут держави? Той, хто нею керує. Ви вже знаєте, що єдиним джерелом влади в Україні є народ. Як же він керує державою? Народ обирає народних депутатів. Для цього в Україні відбуваються вибори до парламенту – Верховної Ради України. Президент України є главою держави і виступає від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Кожен народ любить свою батьківщину, робить усе для процвітання своєї держави, для її слави, свободи, незалежності. А ми живемо в Україні, волелюбній, мирній державі, і теж усім серцем любимо нашу милу, дорогу країну, хочемо, щоб вона стала процвітаючою, сильною, завжди була вільною і незалежною, бо всі ми громадяни нашої Вітчизни, патріоти, люблячі сини і дочки України.

Учень-1: Бо рідний край – це наша України,

Найкраща в світі, дорога земля.

Для нас вона, як матінка – єдина.

Її ліси, озера і поля,

Степи і гори, ріки і долини

Відчути прагнуть теплоту долонь…

Я все віддам для блага України –

Тепло душі і серденька вогонь!

Учень-2: Я буду вчитись, щоб знання здобути,

Нові зробити в світі відкриття.

Щоб корисним своїй державі бути,

І щоб прекрасним в нас було життя.

Учень-3: Тепло долонь і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю.

Люблю твої поля, річки й джерельця,

Люблю Вітчизну дорогу мою!

Бібліотекар-1: Провідне місце в українській духовній спадщині належить святам, обрядам, звичаям, народній творчості, мистецтву. Яскрава самобутня культура народу України має багатовікову історію. Вона тісно пов’язана з природними умовами, історичним буттям народу, способом його життя, діяльністю, характером і психологією. Кожен обряд приваблює своєю чарівністю і неповторністю.

Найпочесніше місце на всіх святах відводилося хлібу. З ним зустрічали і проводжали гостей, приходили на весілля, переступали поріг нової оселі. Хліб на вишитому рушнику – неповторний символ України.

Ми хлібом-сіллю друзів зустрічаєм,

Хай буде в світі більше в нас братів!

Хай в кожній хаті будуть короваї,

Щоб люд ніколи хліба не просив.

Звичаї і обряди виникають разом з народом і передаються з покоління у покоління. І доки снується ця золота нитка пам’яті, доти існує і сам народ.

Бібліотекар-2: Ось і скінчилася наша подорож по рідній Україні. По країні, яка розташована у самісінькому центрі Європи, яка замиловує кожного своєю неповторною природою, зачаровує співучою мовою і мелодійними щемливими піснями, яка має багатовікову історію, а найголовніше – яка є твоєю Батьківщиною.

Поняття «Батьківщина» - святе. Це – як мати і батько, як хліб на столі, як вода і повітря, без яких людина просто не може жити. А якою бути Батьківщині – заможною чи бідною, квітучою чи знедоленою, залежить від людей, які у ній живуть, тобто від кожного з нас. Піклуватися про свою Батьківщину, берегти її, дбати про її добробут – священний обов’язок кожного громадянина, яким є і ти, юний друже.

Бібліотекар-1: Ти – творець майбутнього України, яке починається вже сьогодні. Тому думай про те, яку сторінку ти сам впишеш у велику історію рідної країни. Невпинно примножуй свої знання, сміливо кроку уперед, будь відкритим для всього нового.

І яки би не змінювався світ, куди б не закинула тебе доля, завжди зберігай у серці всі ті духовні скарби, які дісталися тобі у спадок від попередніх поколінь. Крізь час і простір, крізь терни і привади донеси їх до поколінь майбутніх.

У цьому – твоє велике покликання!

Учитель: Дорослішають діти, сивіють батьки – такий закон життя, але не старішає наша квітуча українська земля. Вона є рідною для мільйонів українців і для нас з вами також. Це наша доля, яка випадає раз на віку, це наша мати, яку не обирають, це наша радість і пісня, які вічні на цій землі.

Любіть рідну землю, плекайте і примножуйте її багатства. Будьте гідними своєї Батьківщини!

Учень-1: Любити Вітчизну, любити завжди,

Поля її росні, зелені сади,

І їй не жаліти за дні молоді

Ні крові у битві, ні поту в труді.

Учень-2: Любити Вітчизну, любити завжди,

І села її, і городи,

І їй всі бажання, пориви й думки

На світлій дорозі у світлі віки.